Березень — квітень, 2026

🌿Вітаємо всіх дітей Божих зі святом Воскресіння нашого Господа! 🌿

Дорогі брати і сестри, возвеличимо Бога, бо через жертву Його Сина нам подаровані воскресіння, спасіння і вічне життя.

Саме це сповідання мотивує згуртовану команду служителів і волонтерів Місії, переважна більшість яких самі незрячі, нести Євангеліє тим, хто сьогодні найбільше потребує утіхи від Небесного Батька

Вони приходять до лікарень та шпиталів. Підбадьорюють поранених, що втратили зір, моляться з ними та допомагають їм зробити перші кроки. Незрячі служителі, маючи власний досвід за плечима, нагадують нашим ветеранам просту істину: життя не закінчується із приходом фізичної темряви, бо навіть, коли очі більше не можуть бачити, Бог продовжує вести. Воїни погоджуються молитися та слухати Слово через подаровані звукові Біблії. Наші служителі діляться радістю, що вже на 3-4 відвідини поранених, там, де був відчай — повертається надія, народжується віра, з’являється внутрішнє Боже світло. 

Ми надаємо допомогу ветеранам із втратою зору, а інколи і без кінцівок. 🙏 Про них усіх просимо особливо молитися 🙏 Владислав, Андрій, Леонід, Дмитро, Володимир, Віталій, Микола

Біблійна Школа

Ще три роки тому Біблійна Школа Місії налічувала 560 учнів, а сьогодні ми маємо вже 2180 незрячих, які щотижня збираються для навчання та молитви.

92 біблійні групи функціонують на території усієї України. Раз на місяць ці групи навідують співробітникиМісії із євангелізаційною програмою, де малозабезпечені незрячі люди отримують найнеобхідніші продукти харчування.

Сестра Вікторія Романча розповіла нам свої враженнями від зустрічі із сестрами-служительками: «Дякую Господу та усім братам і сестрам за можливість бути учасницею жіночого ретриту «Послідовниці Христа». Для мене це був особливий, дуже необхідний і благословенний час відновлення. На ретрит приїхали 26 сестер з різних міст України, і я була зворушена тим, що більшість із цих жінок мають інвалідність по зору, але при цьому активно служать незрячим людям.

Ми разом молилися, навчалися, ділилися переживаннями і просто щиро спілкувалися та підтримували одна одну. Особливим благословенням для нас усіх стало слово сестер Галини Кравчук та Ірини Мельничук на тему: «Цінна посудина: жінка, наповнена Божою благодаттю». Через цю тему Господь нагадав кожній із нас, що жінка є дорогоцінною в Його очах.Надзвичайно сильне враження на мене справив майстер-клас із мистецтва Кінцугі. Через образ розбитої чашки, тріщини якої ми заповнювали клеєм із позолотою, ми ще глибше зрозуміли важливу істину: Бог не відкидає нашу зраненість, а відновлює нас. Він спочатку наповнює наше серце Своєю любов’ю і благодаттю, а потім через нас торкається інших зранених душ