Жовтень — грудень, 2025

«Хто нас відлучить від любові Христової? Чи недоля, чи утиски, чи переслідування, …чи небезпека і меч?»  А в контексті сьогодення, разом з апостолом Павлом, можемо продовжити: «Чи пандемія? Чи війна і постійна загроза для життя, повітряні тривоги, блекаути, відсутність світла і тепла?..»

Саме серед таких обставин Дух Святий дає нам силу співати псалми і  дякувати нашому Господу. Саме так народжується, формується та зростає  жертва хвали.

«Отже, через Нього постійно приносімо Богові жертву хвали, тобто плід уст, що прославляють Його Ім’я.» Євреїв 13:15

Сьогодні ми дякуємо Богу:

• За кожного брата і сестру, що протягом багатьох років несуть разом із нами служіння незрячим людям, а також тим церквам, які нещодавно приєдналися до цього служіння.
• За кожного брата і сестру, що протягом багатьох років несуть разом із нами служіння незрячим людям, а також тим церквам, які нещодавно приєдналися до цього служіння.За ЗІР: духовний та фізичний.
• За рішення небайдужих людей стати партнерами Місії, що означає – поводирем для незрячої людини.  

• За те, що за вашою участю провели Всеукраїнську молитву за незрячих людей. До Дня білої тростини були проведені євангелізаційні заходи в багатьох товариствах незрячих із різних міст України. Сліпі люди отримали в подарунок від вас, дорогі друзі, тростини, а особливо нужденні — продукти харчування: рибні та м’ясні консерви, олію, цукор, борошно тощо.

• За те, що незрячі люди похилого віку, що через старість мають потребу в памперсах, також отримали їх в подарунок. В цей холодний час, коли через війну і відсутність опалення, в домівках холодно, ці засоби гігієни є рятівними для цих людей.
• за навчальний сестринський ретрит «Послідовниці Христа» для служительниць Місії.

У ті дні ми чули багато молитов від незрячих братів і сестер. Вони молилися за церкву Божу, до якої приєдналися, пізнавши Бога, також дякували за вас, своїх братів і сестер, усвідомлюючи, що їжа на їх столі з’явилася, дякуючи вашій пожертві та небайдужості.

Двадцять п’ять сестер із різних куточків України приїхали до Івано-Франківщини в Дім милосердя, несучи з собою історії, молитви, біль та мрії. Кожна з них у своєму регіоні служить людям із порушенням зору і роблять це в тиші та непомітності. Але саме таке служіння найбільше нагадує служіння Христа — коли любов мовчки робить свою справу.

• За будівництво приміщення християнського Центру адаптації для незрячих у Закарпатті. Маємо матеріали для даху, а також вже замовлені вікна та двері