Без рубрики

Спішимо поділитися з вами новинами та радощами нашого спільного служіння. З пані Марією ми зустрілися просто на дорозі…

Біля авто Місії із надписом «Служіння незрячим» зупинилася жінка, яка на своєму автомобілі прямувала з нами в одному напрямку. Зупинились, познайомились, обмінялись візитівками. Виявляється, що ця жінка, пані Марина, має невеличкий бізнес – швейне підприємство. Дізнавшись більше про нашу діяльність, вона заявила:

– І я теж хочу послужити людям, що не бачать. 

Зовсім згодом від неї надійшли декілька мішків із якісними новими пальтами та костюмами, які ми, своєю чергою, надіслали в різні міста нашим підопічним. Розчулені та зніяковілі незрячі жінки, які довгий час були не спроможні купити собі обновок, щиро раділи та дякували Богу за милосердну жінку. 

А ми, своєю чергою, дякуємо Марині і сотням братів і сестер, що мають чутливе серце і не проходять повз знедолених незрячих людей.

Турбується наш Господь про спраглих втішення та настанови через посвяченого пастора Ачкасова Сергія, Володимира Веретєннікова та їх помічників. Брати продовжують служити 1240 незрячим, навідуючи по черзі групи «Біблійної школи», що знаходяться у різних регіонах України. Так, у січні брат Сергій здолав 5615 км, побувавши в Запоріжжі, Дніпрі, Краматорську, Кривому Різі, Одесі, Миколаєві, Рівному, Миколаєві (Львівської області), Львові, Вінниці та ін. 

Тільки за січень брат провів євангелізаційні зустрічі у 12 містах, він та його помічники роздали 605 продуктових наборів малозабезпеченим, наборів малозабезпеченим, що становило близько трьох тон.

Не раз перебуваючи в дорозі, брати зупиняються на пів години, щоб долучитися до проведення чергової онлайн-групи з вивчення Біблії із незрячими. Кількість людей в одній із таких груп, що прагнуть чути Слово Боже, сягає ста осіб, тому, звісно, їх доводиться ділити, аби від перевантаження лінії не «губити учасників». 

У кого із служителів були старенькі бюджетні телефони, для цієї важливої праці ми придбали їм сучасні смартфони, завдяки яким робота групи проходить без збоїв. 

Ось вам і «ниви, що побіліли» про які у свій час розповідав Ісус учням. Але, як і у ті часи, женців на ниві Божій не вистачає… А можливо, вони серед нас, тільки не знають, що в такий зручний спосіб – легко доєднавшись в певний час до групи у Телеграм – можна виконувати велике доручення нашого Спасителя: «Ідіть і проповідуйте Євангеліє…», тільки в нашому випадку : «Приєднуйтесь до мережі і проповідуйте!» Вдячні і спраглі душі засиплять вас питаннями, молитвами і подяками.

З 5 по 12 лютого в Карпатах пройшов євангелізаційний проект «Подорож без кордонів». У цьому проекті люди з порушенням зору вдосконалювали свої адаптаційні навички орієнтування у просторі, підкорюючи гірські вершини. Роль інструкторів та духовних наставників виконували співробітники Місії.

 Цього разу в заході брали участь 19 людей, які показали, що немає перешкод , якщо є рішучість і бажання вийти за межі «чотирьох стін». 

Бог подарував цим сміливим людям чудову можливість свідчити про Христа. Духовний наставник, брат Ачкасов Сергій, проповідував про духовне відродження, Церкву, важливість читання Слова Божого в житті людини.

Нас часто запитують:

– Як можуть незрячі підкорювати гори, коли перед ними лише темрява?

 Відповідь проста: з молитвою та допомогою наших досвідчених служителів та волонтерів. 

Незрячий учасник заходу, Володимир з міста Луцька, поділився:

– Давно мріяв потрапити до зимових Карпат, піднятися в гори, використовуючи трекінгові палки, які є найкращим інструментом для орієнтування на гірській місцевості. Хотів випробувати свої можливості та ще раз довести, що з Богом немає нічого неможливого. В Слові про Нього написано, що Він – наш путівник і світло на шляху. Навіть, якщо впаду, Він підтримає і поставить на дорогу правди.

У цих молодих незрячих людей здійснилася мрія – відчути свободу рухів і стати частиною величезного світу природи, яку створив наш Творець неба і землі. А ще, вони отримали шанс почути істину про Бога та відкрити для себе шлях до спасіння.

З 9 по 12 жовтня в селі Грабівці, що на Івано-Франківщині, відбувся ретрит для жінок-служителів та волонтерок Місії «Служіння незрячим», які прагнули єдності з Богом. Спікер семінару, Ольга Гайдаєнко, розкривала тему «Божа любов і духовне материнство», яка звучала у молитвах, піснях та навчаннях.

Навчальні проєкти Місії, зокрема «Інтеграція віри» та «Реабілітація людей старшого віку», допомогли учасникам духовно відновитися та знайти новий сенс у житті. Наприклад, Олена з Житомира, яка втратила зір і можливість працювати за фахом, свідчила про зміни у житті після знайомства з Христом. Галина з Івано-Франківщини навчилася користуватися тростиною й подолала страх самостійності, дякуючи за це Богові.

Сестра Тетяна Мороз із США, що багато років служить незрячим, поділилася своїм досвідом, надихнувши слухачів. Пастор Михайло Супотницький з Запоріжжя провів навчання про значення духовного народження й покаяння. Ветеран Андрій, який втратив зір, не лише навчився орієнтуватися за допомогою тростини, а й отримав нову духовну мету — допомагати побратимам.

Місія активно підтримує біблійні групи в містах України (Київ, Львів, Одеса та багато інших). Подружжя Веретеннікових та Сергій Ачкасов забезпечують духовну й матеріальну підтримку цих спільнот, які зростають завдяки постійній увазі та служінню.

За останні роки кількість служінь незрячим в Україні значно зросла, особливо з моменту початку війни. Місія «Служіння незрячим» за літо провела 24 євангелізаційні заходи, які включали табори, семінари, змагання та біблійні групи. Завдяки підтримці, допомогу отримали 697 незрячих, які пройшли реабілітацію, отримали тростини, звукові Біблії та необхідну гуманітарну допомогу.

Особливим проектом став табір «Небесний потяг» із насиченою програмою для 57 учасників, серед яких були незрячі, слабозорі та люди з різними історіями. Учасники отримали підтримку, можливість змінити життя, а також натхнення вивчати Євангеліє.
У таборі відзначилися теплі історії, як-от свідчення Ангеліни з багатодітної християнської сім’ї чи історія Володимира, який почув Євангеліє вперше та покаявся.

Також місія проводить регулярні онлайн-заняття у 68 біблійних групах, які об’єднують до 1300 учасників. Незрячі у прифронтових зонах отримують не лише матеріальну, а й духовну підтримку, зокрема під час зустрічей у бомбосховищах.

Робота місії має велике значення, адже багато людей вперше знайомляться з християнством, отримують утішення, підтримку та надію на краще життя.